Вчителі - логопеди:

          Мруць Наталія Миколаївна - спеціаліст І категорії

          Гефко Марія Іванівна    - спеціаліст І категорії   

Що таке логопедія ?

Логопедія -- наука про порушення розвитку мовлення, його подолання і запобігання йому засобами спеціального корекційного навчання і виховання.

     У перекладі з грецької воно означає "виховання мовлення" і є одним із розділів корекційної педагогіки.Предметом логопедії є вивчення закономірностей навчання і вихованяя осіб з порушеннями мовлення і пов"язаними з ними відхиленнями в психічному розвитку. Психологічною основою методик корекції порушення мовлення у дітей є теорія мовлення і мовленнєвої діяльності, що реалізується в її основних видах: слухання, говоріння, читання, письмо.Ці види мовленнєвої діяльності є основними для взаємодії людей у процесі вербального спілкування.

     Психологічна природа мовлення розкрита в дослідженнях Л.Виготського, М.Жинкіна, О.Леонтьєва, Т.Ушакової та інших.

     Мовлення посідає центральне місце в процесі психічного розвитку дитини і внутрішньо пов"язане з розвитком мислення й усвідомленням загалом.

     У процесі мовленнєвого дослідження у дитини, що нормально розвивається, формується мовленнєва ( лінгвістична ) здатність. О.Леонтьєв зазначає, що механізм мовленнєвої здатності формується на основі природжених психофізіологічних особливостей людини і під впливом мовленнєвого спілкування.

     У разі відхилення мовленнєвого розвитку від норми монологічне мовлення порушується більшою мірою, ніж діалогічне. Нерозвинення усного мовлення зазвичай призводить до порушення писемного мовлення різної складності.

     У психічному розвитку дитини мовлення має велике значення, виконуючи комунікативну, збагачувальну і регулювальну функції.

     Відхилення в розвитку мовлення позначаються на формуванні всього психічного життя дитини. Вони утруднюють спілкування з оточенням, нерідко перешкоджають правильному формуванню пізнавальних процесів, впливають на емоційно-вольову сферу.

     Принцип аналізу мовленнєвих порушень застосовують для своєчасного виявлення ускладнень у формуванні тих або інших сторін мовлення.

       Раннє розпізнавання можливих відхилень як в усному, так і в подальшому писемному мовленні дає змогу запобігти їм за допомогою педагогічних ( логопедичних ) прийомів.

                        Завдання логопеда в дошкільному навчальному закладі:

   1.Створення єдиного корекційно-навчального простору.

   2.Обладнання предметно-розвивального середовища, яке стимулює

     мовленнєвий і особистісний розвиток дитини.

   3.Пропаганда логопедичних знань серед батьків, педагогів та населення.

   4.Інтегрування зусиль педагогів, дітей та батьків з метою корекції

     мовленнєвих порушень

                     Поради логопеда уважним батькам

  Ви народили найрозумніше і найкрасивіше дитя, яке схоже на Вас!  Приємно тішитися від ніжного агу, пускань у відповідь бульок зі слинки, імітувань голосу мами чи інтонації тата. Найкраща у світі посмішка немовляти заспокоює Вас. Пізніше маленьке єство починає спілкуватись з Вами і Ви розумієте, що, ось, нарешті, - ви батьки!  Зі спілкування починається  пізнання навколишнього світу. Спілкування, врешті, допомагає виховувати крихітку…  А далі – перші слова, речення, які перетворюються у смішні висловлювання. І знову це тішить вас. Вам здається , що все гаразд і Ви заспокоюєтесь. Немає звука, незвична вимова - вибалакається! Хтось радить логопеда, - нічого, встигну!...

    Психофізичне виховання дитини починається і формується у ранньому дитинстві, в сім»ї, на прикладі мовлення рідних та близьких  людей: матері, батька, дідуся, бабусі,старших сестер та братів… Уважні батьки помічають, що дитина ніби копіює дорослого, намагається повторювати певні рухи, в тому числі і язиком, губами, ніби намагається показати, яке чемне і слухняне  ваше творіння!...                                                           

    Існує думка, що мовлення дитини розвивається самостійно, без спеціального втручання та допомоги дорослих. Начебто дитина сама оволодіває правильною вимовою. Насправді ж невтручання у процес формування дитячого мовлення майже завжди стає причиною відставання дитини в розвитку. Мовленнєві недоліки обростають різноманітними психологічними вадами і з великими труднощами переборюються у наступні роки. Саме тому важливо, щоб у родині були створені умови для формування мовлення дитини, починаючи з раннього віку. Дуже важливо, щоб з раннього віку немовля чуло правильне, чітке мовлення, на фоні якого буде формуватися його особисте. Покажіть дитині, як брикати губами, облизуватись язиком, спробуйте показати, як ви надуваєте щічки, посміхаєтесь. Грайтесь з немовлям і воно відповість! Невпевнені рухи? Але це стане початком формування мови, в тому числі і звуковимови.

    Коли дитятко підросте, не говоріть до нього його мовою: «пісьлі», замість «пішли», «мольоцько», замість «молоко», - це гальмує розвиток мовлення. Потрібно чітко вимовляти складні слова, деколи багато раз, лице в лице. Щоб дитина не тільки відтворила на слух, але і скопіювала ваші рухи, зазираючи до вашого рота . Звертайтесь безпосередньо до дитини, і вона матиме мотив до відповіді. ( Потрібно привчати своє чадо дивитися на того, хто говорить. Тільки тоді воно перейматиме правильну артикуляцію.)

    Дослідження показують: для того, щоб дитина  успішно оволоділа словом, вона має його почути багато разів, а щоб почала активно його використовувати у власному мовленні, - ще більше ( близько 70 – 90 разів ). Тобто нові слова Вашим малятам потрібно повторювати частіше. І саме батьки, а не вихователі чи психолог повинні знати свою дитину найкраще, займаючись з нею у вільний час, зрозумівши, що їй під силу , а що ні.

    В нормі, діти двох років починають складати речення. А на 5 – 6 році життя вміють конструювати речення в умовах конкретної ситуації. Тому важливо дитину навчити слухати запитання і давати на них відповідь. Описувати предмети, порівнювати їх між собою - це  простимулює у дитини самостійні висловлювання.

    Вчасне невиправлення мовленнєвих вад призводить до порушення та затримки загального розвитку дитини,  до труднощів у сприйманні та аналізі як навчального матеріалу, так і сучасних реалій. Тому логопеди завжди попереджають батьків, та застерігають їх від легковажного ставлення до проблем мовлення їхнього малюка .

 Як організувати роботу і на що звернути увагу ?

Декілька корисних порад

    Найбільш поширеним видом мовленнєвого недоліку у дітей дошкільного віку є неправильна вимова звуків, особливо важких приголосних: с-з, ш-ж-ч, л-р. У цьому віці неправильна вимова звуків це природний етап і з віком вона минає, але за певних умов може закріпитись у стійкий мовний дефект.

    Щоб запобігти такій ваді, батьки і дорослі повинні правильно розмовляти з дітьми. Речі називати чітко своїми назвами, не «сюсюкати».

     У формі гри з маленькими дітьми імітуйте звуки тварин, голос труби, як їде трактор, гуркіт мотора. Артикуляційний апарат дитини тісно пов”язаний   із дрібною моторикою рук. Розвиваючи дрібну моторику рук, ви розвиваєте артикуляційний апарат, тим самим попереджуючи в майбутньому вади звуковимови. Для цього потрібно заохочувати дитину ліпити з пластиліну, особливо дрібні деталі; складати конструктор; на нитку нанизувати бісер; перебирати зерно; малювати.

     Також велику роль відіграє пальчикова гімнастика. Тому дуже корисно виконувати такі вправи з дітьми. Ось, наприклад:

1.Ми   долоньки  розітрем  і  зігрієм  пальчики,

  Будем  плескати  руками,  як  маленькі  зайчики.

               2.П”ять  братів,  п”ять  зайців,  п”ять  завзятих  молодців.

                 Це  не  в  лісі  сірі  зайці,  а  це  просто  твої  пальці.

3.Розтирати кожен пальчик круговими рухами і промовляти:

Цей  пальчик  твій  татусь.

Це  твоя  матуся.

Цей  пальчик  це  дідусь.

Це  твоя  бабуся.

А  цей  пальчик,  це --  я,

Оце  вся  моя  сім”я.

 Звуки

Не повторюйте за дитиною неправильної вимови звуків                                    

 -  Розмовляйте з дитиною, правильно вимовляючи слова.

 -  Своєчасно виправляйте неправильну звуковимову дитини.

 -  Якщо мовлення вашої дитини нечітке і незрозуміле для оточення, зверніться до учителя - логопеда.

 -  Вірші, чистомовки, скоромовки стануть надійним помічником у вихованні правильного і виразного мовлення вашої дитини.

   Граматика  

- Постійно стежте за правильністю мовлення дитини.

-         Своєчасно виправляйте граматичні помилки.

-         Не втручайтесь у дитячі розповіді, спочатку вислухайте дитину, а потім виправляйте помилку.

-         У двомовних сім»ях завжди вважайте на мову навчання вашої дитини, та якою мовою розмовляє малюк. Виправляйте помилки двомовності.

-         Допомагайте дитині вивчати мову для  навчання та комунікації з однолітками.

       Мовлення     

 -     Правильне мовлення батьків –приклад для наслідування Вас  Вашою    дитиною.

-         Використовуйте кожну вільну хвилинку для розмови з дитиною.

-         Мотивуйте до розмов дитину, хваліть кожен прояв бажання   

      розмовляти.

-          Критикуйте обережно, повертаючись до ніжності і любові, яка підштовхне  маля розмовляти краще.

                             -      Не забувайте записувати в зошит чи на диски моменти спілкування, для наступних приємних вражень та аналізу виконаної вами роботи.      

  Терпіння, Вам, шановні батьки! Любіть і поважайте своє творіння!  Пам’ятайте, що Ваша праця повернеться до Вас не відразу! Поступове пізнання світу, любов, та розуміння невдач, підтримка та захист з Вашого боку допоможе малюку захистити себе в майбутньому, відстоюючи власні інтереси у суспільстві. А ми –з радістю допоможемо вам!